В ОП пояснили, чому хочуть залишити на Закарпатті Берегівський район та натякнули на сигнали від спецслужб

Вона наголосила, що в такій конфігурації буде збалансовано національний склад району, що дозволить захистити як права нацменшин, так і етнічних українців. Однак є інший аспект.

“Враховуючи те, що… різні спецслужби висловлюють занепокоєння фактами можливих зловживань інших держав про які ми… ми довіряємо нашим партнерам але маємо бути зосереджені на можливих загрозах — центр державної влади, зокрема, центр району, має бути максимально наближеним до кордону для швидкості реагування у разі потреби. Саме цим зумовлена така конфігурація і такий центр району. І це питання виходить не тільки з логістичних міркувань, не тільки відповідає методиці, але й відповідає тій системі, коли в прикордонних регіонах центр району наближений до державного кордону”, — пояснила Бугайова.

Вона також наголосила, що районування — не місцеве самоврядування чи права громад, а, впершу чергу, це державна позиція.

Нагадаємо, в Україні в рамках адміністративної реформи уряд запропонував скоротити кількість районів в областях з 490 до 129 шляхом їхнього укрупнення. Профільний комітет ВР запропонував свої зміни до пропозиції Кабміну. Серед пропозицій комітету — зокрема і пропозиці створення у Закарпатській області Рахівського району (з адміністративним центром у місті Рахів). Загалом майбутній адміністративний устрій Закарпатської області викликав чи не найбільше дискусій. Пропозиція створити Берегівський район викликала обурення через, на думку противників утворення цього району, прагнення влади України догодити Угорщині. Противники утворення Берегівського району наполягали на утворенні району з центром у Виноградові або ж взагалі на “розчиненні” цих районів в інших.

Слід зазначити, що Берегово та Виноградів приблизно однакові за кількістю населення (25 тисяч), але наразі Виноградівський район більший — у ньому проживає близько 120 тисяч населення проти близько 75 на Берегівщині.