Трагедія сталася саме в День народження його матері. В пам’ять про героя в селі провели мітинг-реквієм та відкрили меморіальну дошку в школі, де він навчався.

Олена ПОПАДИЧ, класний керівник Віталія

Віталій був дуже здібним учнем. Він завжди готовий був до уроку. Він поєднував своє навчання із допомогою батькам по сільському господарству. Дуже багато читав. Дуже любив товаришів і завжди був правдивим, енергійним, дитиною такою рішучою, винахідливою.

Мати дуже важко переживала втрату сина. Він був наймолодшим у багатодітній родині. Сестри покійного до сьогодні не можуть повірити у загибель брата, який їм завжди був опорою та підтримкою.

Ганна МОРЕКА, сестра Віталія

30-го числа він мені ще після обіду подзвонив, сказав, що все добре, а 31-го його вже не стало. Він зі мною прожив на квартирі після армії почти 10 років. Він мені дуже допомагав, мені його дуже не хватає.

Віталій, отримавши повістку, одразу ж пішов у військкомат і остаточно вирішив їхати на фронт. Пробув він там більше трьох місяців.

Олег БЕЛЕЙКАНИЧ, в.о. заступника комісара Великоберезнянського військкомату

В жовтні, 2 роки назад я їздив в Артемівськ, тоді він називався за посилками, які там передавали. І мене попросили нашим хлопцям в Попасній принести ці посилки. По донесенням командира можу сказати, що Віталій загинув від розриву гранати.

Меморіальну дошку освятили, після чого учні школи поклали до неї квіти та свічки.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ