Ужгород, Мукачево та Виноградів зустрічали з фронту військових 128-ї бригади (ВІДЕО)

Тепер треба відпочити і продовжити свій шлях до перемоги. Слава Україні — Героям слава

Поки шикуються, — них із нетерпінням чекають рідні. Марина не бачила брата 8 місяців, а без нього, каже, дім, як не рідний.

Марина Копінка, сестра військового:

Тепер він приїхав. Буде у відпустці, але ще на рік підписав контракт. Страшно, а як нє, переживаємо, але він хоче сам іти.

Приїхали вояки 2 тижні тому, перед роз’їздом додому — обов’язкова обсервація. Це вже 7 ротація 128-ої бригади. Служили на лінії оборони у Докучаєвському напрямку Донецької області. З трьох тисяч повернулися не всі. Втратили командира Євгена Коростельова. Йому був 41 рік. Загалом, від початку війни на сході загинуло більше сотні бійців 128-ї. Їх вшанували хвилиною мовчання.

І нарешті обійми найрідніших.

Руслана, мама військового:

Тяжко, тяжко, коли там, там тяжко, зустрічаєш — тоже тяжко.

Для Михайла це вже 5 ротація. Однак перша, на східному фронті, як військового медика.

Михайло, військовий 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади ЗСУ:

Я був на навчаннях з тактичної медицини. Там вивчився, хвала Богу, в мене в цій ротації, в роті, де я служив, в мене було без втрат. Саме найважче, то втратити друга на полі бою.

Військові кажуть: за всі вісім місяців на передовій із поставленими завданнями — впоралися.

Євген Бондар, заступник командира 128 гірсько-піхотної Закарпатської бригади ЗСУ:

Не зважаючи на всю складність жодне бойове завдання не було провалене жодного сантиметру землі і жодної позиції ми не втратили.

Тепер бійці їдуть додому. А після відпочинку, повернуться в частину, на навчання. Аби знову вирушити боронити країну.

Юрій, військовий 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади:

— Пустите ще раз? — Нет, доста, хватить нє? — А ви що скажете, підете? — Ех, да. Краще я, чим молодьож. Молодим жити треба, радіти життю.

— Я ними дуже пишаюся, бо вони герої України.