Тетяна Літераті розповіла про історії третьої книжки "Втраченого Ужгорода" (ВІДЕО)
Тетяна ЛІТЕРАТІ, авторка серії книг «Втрачений Ужгород»:
– У книзі 24 історії, назви можливо десь і не будуть зрозумілі з першого разу. Наприклад, перша ж історія – кубікош Ласло Добош. Намагалася так зробити, аби це звучало цікаво. Кубікош – це той майстер, який мостив вулиці кам’яною бруківкою. Кочімештер – так називали тих, хто ремонтував фіакри, карети. Кондуктори, ливарні, цементні заводи, інженери-архітектори, завод кави і чаю, Ужгородський спиртзавод, тоюто багато-багато- таких історій. А ще, наприклад, у книзі є професія «літаючий вчитель». Це так обіграні історії футболістів СК «Русь», які за сумісництвом, майже усі були вчителями. Книжка чорно-біла, адже немає сенсу робити її кольоровою (усі світлини чорно-білі). Фото із різних джерел, є багато із особистих архівів. От наприклад, перукарка Ержебет Пушавер. Дуже гарна жінка, яка дуже любила фотографуватися. В неї багато класних фотографій, які показав мені її син. Він виїхав із Ужгорода у 1944 і більше сюди не повертався. Хоча мріє про це, і хоче сфотографуватися так само біля цієї кулі, біля якої він зображений.
У світ третя книга «Втраченого Ужгорода» вийшла коштом родини Тетяни Літераті. Наклад – 1000 примірників.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, авторка серії книг «Втрачений Ужгород»:
– На обкладинці – старовинна листівка з виглядом на вул. Волошина нинішню. Тоді вона поділялась на 2 частини: вул. Маломостову та вул. Ракоці. На форзаці зображені реклами, які були взяті із газет. Так, це реклама фотографа, магазину, який продавав радіо, реклама каучукових підошв (вони, вочевидь, тоді були дуже модними, адже таких реклам було багато), домашні капці від Баті, виробництво печаток Остерайхера, мітли від Каті, дзвони, якісь машини, шампанське, тобто, такі цікавинки.
Карантин хоч і дещо зупинив життя усієї планети, але Тетяні Літераті за цей час вдалося відредагувати, зверстати та видати книгу про людей, які творили історію Ужгорода. Опісля презентації, тираж надійде у книгарні міста. Проект «Втрачений Ужгород» продовжується і у 2020-му відзначатиме свою 6 річницю публікації на сайті «Про Захід».
03 липня 2020р.